Меланома in situ після 10 років спостереження за «невусом»

Пацієнтка 33 років звернулася з приводу утворення на внутрішній поверхні лівого плеча. За словами пацієнтки, утворення існувало понад 10 років. Протягом тривалого часу воно сприймалося як стабільне, однак згодом почало змінюватися та збільшуватися. Саме поява динаміки стала підставою для видалення утворення та направлення матеріалу на патогістологічне дослідження.

Меланоцитарний невус внутрішньої поверхні лівого плеча.

У центральній частині орієнтованого зразка, на різних рівнях епідермісу та переважно в межах базального шару, виявлено групи атипових меланоцитів неправильної форми. Клітини мали нерівномірну еозинофільну цитоплазму та поліморфні гіперхромні ядра, у яких диференціювалися ядерця й дрібнодисперсний хроматин. Атипові меланоцити демонстрували горизонтальне розповсюдження та поширювалися з базального шару на всі шари епідермісу. Фарбування: H&E.

Меланома, що виникла на шкірі без вираженого сонячного впливу, з переважним поверхневим розповсюдженням без ознак інвазії в дерму. Також виявлено залишки внутрішньодермального меланоцитарного невуса.

Головна діагностична пастка цього випадку — тривала історія існування утворення. Понад 10 років воно сприймалося як невус, однак поява змін і росту стала критичним сигналом. Морфологічне дослідження показало, що в межах утворення сформувалася проліферація атипових меланоцитів із розвитком меланоми діаметром близько 2 мм. Важливо, що процес було виявлено до появи інвазії в дерму. Для пацієнтки це принципово змінює прогноз і подальшу тактику ведення.

Диференційну діагностику проводили з лентиго, Шпіц-невусом та атиповою меланоцитарною проліферацією з доброякісним потенціалом.

Меланоцитарне утворення, яке починає змінюватися після тривалого періоду стабільності, потребує морфологічної верифікації. У цьому випадку патогістологічне дослідження дозволило виявити меланому на ранньому етапі — без інвазії в дерму.